Відчинені вікна. Замкнені двері. Рими вчорашні, Лежать на папері. Півтемрява криє, Спальню поета. В ліжку розпатлана, Сонна “кобєта”. Перший свій промінь Сонце пускає, В лігво митця, І Вона оживає. Чистяться зуби, Колишуться груди. Процедура миття, Відбувається всюди. Сила контрастів! Під мелодію блюзу. Вечірня кобєта, Виростає у музу.
|